В цій оповіді з вкрапленням  графічних елементів перед вашими очима постане Київ нерадянський, усе  те, що було започатковано до, або постає у наведеному вигляді після комуністен сов'єтіже.

Про здатність нації, її політичного та ідеологічного устрою до життєздатності сигналізують дороги. Совєтам було похєр і вони так і не навчилися будувати зі смаком, до ладу. Але ця краса пережила всіх мудаків, які її так ненавиділи.

Не знищили її бомбардування фріців. Не затулили собою безсмачні вивіски сьогодення. Інтернет, розпродаж.

Царство скла і бетону наступає, і, звичайно, посилює контраст талановитих ідей минулого.

Гарний будинок макдональдзом не зіпсувати.

Вік лише додає шарму стінам. Юзання Києву на користь.

Я радію, що машина - не Лексус, чувак, який палить на балконі в трусах, просто чувак, а не мудак в краватці з айфоном, і на межі зони паркування - бабуся, а  не «тьолка с большимі сіськамі в короткой юпкє».

Приємно споглядати, що парасоля для цієї чарівної за своєю якістю жінки - то не лише засіб боротьби із дощем.

Дивної краси бардюри, дивної інформативності стіни, дивного співчуття люди.

Покоцаний асфальт, потерта кришка люка, це свідчення життєвості, за які я люблю Київ та Одесу.

Національні прапори, 5 шт. Чотири з них - на держномерах. То не блік - то Ball lightning.

Зрізаний кут, це прикольно, зручно і естетично. World is sharp enough.

Балкони бідних тут з подвійною метою,щоб виконувати активну функцію - зберігати «картошку» і пасивну - кожну мить відтіняти красу балконів багатих, красивих, соціально оцінених.

Щоб оцінити вертикальність розташування стін...

Щоб вишукати незвичний ракурс...

Щоб згадати людей славетних...

І не лишити поза увагою мудрих...

Бажано часом підводити очі догори,

або просто споглядати попереду, не змарнувавши можливість відвідати місто, де відлуння минулого - очевидне.

Місто, в якому уважні знайдуть красу сучасну.

І не полишать непоміченим цю феєричну вимогу до руху оповіді перейти у свою протилежність.